УКРАИНСКИЙ МАРШРУТ
Українських маршрутів по Таврії можна було запропонувати не один. Окремий маршрут – це пам’ятки козацької доби – Кам’янська Січ, Олешківська Січ, хрест на могилі кошового отамана Костя Гордієнко, дерев’яна церква у Бериславі тощо. Проте ці об’єкти і так добре відомі. Окремий маршрут – це українська мартірологія Голодомору і сталінських репресій. Окремий маршрут – це подорож по населенних пунктах Херсонщини та Миколаївщини, куди було депортовано населення цілих сіл з Західної України. На цьому маршруті можна не тільки оглянути об’єкти, а й поспілкуватися з потомками переселенців. Наразі ми вирішили зупинитися на херсонському маршруті, пов’язаному з буремним початком ХХ століття. Саме цей період дуже довго представлявся дуже однобоко як в підручниках з історії, так і в науковій літературі. Проте українське життя Херсону на початку минулого століття було одним з найбільш активних.
Дементій Білий, Микола Гоманюк
03
Палац дитячої та юнацької творчості
В цьому будинку 30 листопада – 2 грудня 1917 р. (за старим стилем) відбувся Губерніальний з’їзд представників рад, земств, місцевих самоврядувань Херсонщини. В роботі з’їзду взяло участь 329 делегатів, які ухвалили, що “Херсонщина є невід’ємною частиною Української народної республіки, а найвищою владою в Україні є до українських установчих зборів Центральна Рада і Генеральний секретаріат". За цю резолюцію проголосувало 326 делегатів і 3 делегати утрималися.
У 1920 р. у цьому будинку також працював видатний український драматург Микола Куліш.
04
Управління культури Херсонської обласної державної адміністрації
В цьому будинку у 1918 р. був відкритий один з перших у Херсоні дитячих садків з українською мовою спілкування. До садка приймалися діти від 6 до 9 років, з якими безкоштовно займалися за педагогічними системами Фребеля та Монтесорі.
05
Будинок по вулиці Потьомкінська
У січні 1918 р. це був Український народний будинок, в якому розташувалися Херсонське товариство "Просвіта", видавниче товариство "Українська книгарня", товариство "Вільне козацтво", "Українська революційна рада", редакція української газети "Дніпро", інші українські громадські організації. У січні 1918 р. товариством "Українська книгарня" тут було підготовлено до видання "Кобзар" Тараса Шевченка та перше на Херсонщині "Євангеліє" українською мовою.
06
Будинок
по вул. Українська
В будинку на цьому місці мешкав Андрій Михайлович Грабенко (Конощенко) (1857–1932), український фольклорист-музикознавець і художник-аматор, громадський діяч, голова Херсонської губернської народної управи (1918– 1919), засновник Херсонської української громади, активний член гуртка О. Русова, Товариства «Українська Хата» та «Просвіти».
11
Обласний палац культури
Тут з січня 1918 – до початку 1920-х рр. розташовувся Український національний театр ім. Тараса Шевченка, режисером якого був І.Л.Сагатовський (1882-1951). В театрі працювали відомі актори – народна артистка УСРР Оксана Петрусенко (1900-1940), народний артист СРСР Юрій Шумський (1887-1954), народний артист СРСР Амвросій Бучма (1891-1957), заслужена артистка УРСР Валентина Варецька (1900-1981), відомі українські актори Іван Антонович Селюк, Катерина Людвиківна Лучицька (1889-1971) та інші. Тут у 1913 р. гастролювали видатні українські актори М.Заньковецька та М.Садовський. А 6 січня 1918 р. за старим стилем тут відбулися установчі збори Херсонського товариства "Просвіта", яке очолив відомий громадський діяч, засновник українського кооперативного руху на Херсонщині Іван Микитович Челюк (1878 – 1937). До товариства увійшла відомі українські громадські діячі відомий український письменник, педагог Микола Чернявський, голова Херсонської губернської народної управи Андрій Грабенко, лікар Сергій Шульгін та інші
