як протидіяти маніпуляціям
і чому це важливо
ХТО МИ І ЧОМУ МИ ГОВОРИМО ПРО ФЕЙКИ?
«Патріотизм не може ґрунтуватися на брехні».
Томаш Масарик, перший президент Чехословаччини
Північне Причорномор’я і Південь України досі страждає від відлуння міфологізованої історії про цивілізаційну роль для цих «пустих земель» російської імператриці Катерини ІІ у 18-му столітті. Власне, на цьому ґрунтується ідея «Новоросії». На жаль, саме так про історію Півдня України досі розповідають і гіди, і навіть шкільні підручники. Проте сучасна українська археологія дає реальні докази того, що розвинений центр цивілізації був на цих землях ще у 14-15 століттях.
Громадська організація «Культурний центр Україна-Литва» вже 6 років активно підтримує археологічні дослідження на Херсонщині. У фокусі нашої уваги Тягинська територіальна громада і Новокаховська ТГ, де розташовані пам’ятки національного значення – археологічна пам’ятка «Фортеця Тягинь» і пам’ятка архітектури Дозорна вежа (вежа Вітовта). Обидві вони відносяться до історії та культури трьох народів – українського козацтва, Великого князівства Литовського часів князя Вітовта і кримськотатарського народу. В інформаційному просторі відкриття науковців створюють реальну протидію російським фейкам і інформаційним маніпуляціям про історію цих земель.
Дезінформація – це один з інструментів гібридної війни, в яку втягнута Україна. Наше вміння вирізняти фейки і протидіяти маніпуляціям завдяки науковим знанням і поширенню достовірної інформації зміцнює кордони нашої держави – так само, як колись їх зміцнювала фортеця Тягинь.
ЩО ТАКЕ ФЕЙКОВІ НОВИНИ?
Фейкові новини – це навмисне поширення брехні з метою змінення громадської думки. Для створення фейків використовують змінені або вигадані історії, містифікації, вирвані з контексту фрази, сфабриковані фото та відео, цитати «експертів», які або не розбираються в темі, або хочуть приховати правду. Це продукт, в якому частково або повністю відсутня правдива інформація. Фейкові новини максимально схожі на справжні, але вони набагато небезпечніші, ніж звичайна «жовта преса» – тому що з’являються навіть у респектабельних ЗМІ і розповсюджуються наче вірус.
Головне завдання фейків – відвернути нашу увагу від правди і спотворити нашу реальність.
ІСТОРИЧНІ ФЕЙКИ
У сучасному світі інформація формує реальність життя людей. Переписування історії, спотворення фактів, недомовки і зміна контексту працювали завжди. Змінюючи інформацію, можна маніпулювати не лише сьогоденням, але й минулим, стираючи досягнення наших предків або вигадуючи неіснуючі успіхи.
У світової історії фейкова інформація створювалась не лише аби посіяти зерно неправди про інших, але й щоб замовчувати власні злодіяння. Цією тактикою жахлива машина СРСР успішно користувалась майже 70 років. Яскравий приклад — замовчування та старанне приховування комуністичним режимом голодомору в Україні у 1932–1933 рр. Кремлівське керівництво заборонило державним органам та закладам фіксувати в документах справжні причини смерті людей від голоду. СРСР застосував політику інформаційної блокади та дезінформації щодо масового голоду. 17 вересня 1932 року вийшла постанова політбюро ЦК ВКП(б) про депортацію кореспондента канадської газети «Дейлі Експрес» за публікацію інформації про «повстання та голодні бунти» в СРСР.
ІСТОРИЧНИЙ МІФ ПРО «НОВОРОСІЮ»
Слово «Новороссия», яке майже не звучало в Україні до 2014 року, після початку військової агресії проти України на її Сході, ввели до антиукраїнського політичного дискурсу проросійські та російські політтехнологи. При цьому досі багато хто в Україні зовсім не розуміє, звідки ця міфічна Новоросія взялася.
Звідки це слово взялося, і що таке насправді «Новоросія»? Вже сам факт масованого вкидання в український медіапростір цього терміну говорить про штучність його походження. Навіть програма Word підкреслює слово "Новороссия" червоним, як незнайоме.
Статті про Новоросію стали множитися в інтернеті, як колонії бактерій, лише після заяви Володимира Путіна 17 квітня 2014 року про те, що південні області України були приєднані до неї більшовиками «несправедливо». У грудні 2019 року президент РФ Володимир Путін ще раз назвав Причорномор’я і східну Україну «споконвічно російською територією». За словами Путіна, під час створення Радянського Союзу ці території були передані Україні з формулюванням «для підвищення процентного співвідношення пролетаріату на Україні».
У 2004 році заколот регіональних еліт Південно-Східних областей, які втратили владу і зібралися на з'їзд у Сєвєродонецьку, призвів до сплеску сепаратистських настроїв. Проте навіть тоді викликати примару Новоросії ніхто не додумався. Лише після заяв Путіна російська пропаганда активно взялася за маніпулятивну концепцію «Новоросії». Пропагандистський концепт базувався на міфічній культурно-історичній окремішності південних і східних областей України від решти території держави. Згодом цей концепт почав обростати псевдонауковими «підтвердженнями», які по своїй суті є фейковими. Російська пропаганда діє по всім правилам створення фейків – висмикує окремий факт, який є дійсним, роздмухує його і змінює контекст, а людині, яка не є фаховим істориком, здається, що це правда. Наприклад, поширюється легенда про випадковість сучасних територіальних меж України, які є «лише подарунками Леніна, Сталіна і Хрущова», а половина України є не Україною, а «Новоросією». Натомість Росія ігнорує міжнародно-правові засади новітньої державності України (від 1917 р.), які оперті на принцип національного самовизначення, що стосується всіх етнічних земель.
АРХЕОЛОГІЯ СПРОСТОВУЄ ФЕЙКИ
Фейк «Новоросія» базується на двох твердженнях. Перший – історичний, правдивий факт: Новоросія була урядовою назвою в Російській імперії для південно-українських земель, які були включені до складу імперії Романових у XVIII столітті. Вперше згадується у 1764 році, як Новоросійська губернія. Другий факт – те, що до приходу в ці землі Російської імперії тут нібито було дике поле, степи з рідкими кочовими племенами, і саме Російська імперія принесла в ці землі цивілізацію. А цей другий «факт» вже є брехнею, але саме так формується фейк. Треба додати, що цей фейк також використовує технологію замовчення: роль Російської імперії на півдні України у 18-му столітті була геть не цивілізаційною. Ці землі були анексовані (завойовані) в ході російсько-турецьких війн, і включали в себе землі Вольностей Війська Запорозького Низового, Кримського ханства та володіння Османської імперії в Північному Причорномор'ї. Щодо «дикого поля», то така назва дійсно вживалася для земель сучасної Південної України у добу Польсько-Литовської держави (1569-1795 рр.)., але це не є свідчення цивілізаційної «дикості», адже і поляки, і литовці самі будували тут розвинену культуру – що й доводить фортеця Тягинь.
Залишки оборонних споруд, які дослідили вчені Інституту археології НАНУ, відносяться до часів Великого князівства Литовського і Кримського ханства (14-15 століття). За останні 6 років саме тут було зроблено знакові для історії України археологічні відкриття, які остаточно спростовують міф про цивілізаційну роль Російської імперії в Північному Причорномор'ї у 18 столітті і переконливо доводять, що розвинений торгівельний і культурний центр тут був вже в 14-15 столітті.
ЧОМУ ВАЖЛИВО ВМІТИ ВИРІЗНЯТИ ІСТОРИЧНІ ФЕЙКИ І ПРОТИДІЯТИ МАНІПУЛЯЦІЯМ
Багата, цікава, трагічна та велична, захоплююча історія українського народу не заслуговує на перетворення її на низку міфів та фейків. Тому є вкрай важливим, щоб у вашому оточенні було більше медіаграмотних людей, які вміють відрізняти факти від фейків, адже фейки можуть просочуватись навіть у шкільні підручники. Не вірите? І правильно, тому що інформацію завжди треба перевіряти! Давайте перевіримо чи це не фейк: «У 2021 році Інститут модернізації змісту освіти відправив на додаткову експертизу текстів підручників з історії України для 8 класу, в яких знайшли російську концепцію про «Новоросію».
Не забувайте: викривлена та фальшива інформація має величезний вплив. Об’єктом інформаційної атаки може стати кожен. Завдяки соціальним мережам інформація поширюється блискавично, а фейки – це потужний інструмент, яким можна вплинути на думку людей і переконати їх в будь-якому факті. Навіть у тому, що земля пласка (існує навіть співтовариство прихильників теорії пласкої землі). Багато людей здатні повірити в абсурдні речі, спираючись на псевдонаукові факти або на обман, змішаний з правдою.
Сьогодні ми говоримо про інформаційні війни, у який фейк – це потужна зброя.
Знання та критичне мислення — найкращий захист від більшості фейків.